б’ють мента –
радіє дідо-бесхатчинко
і маленька дитина-безбатченко
стогне міліціонер
радіє бабуся-пенсіонер
усміхається в колисці немовля
смієтья рідна земля!
кулаками тиснуть вичавлюють очi
школярик біжить, добавити хоче
зірвали вже бляху, кашкета підбили
хтось без поспіху витягнув вили
тепер намотаєм кишки на дрючок
“так йому й тре” – сказав мужичок
стали дивиться його документ:
помилки не має. сотруднік і мєнт
весь, замазура, в своєму лайні
плаче: “пустіть!”, а йому кажуть: “ні!”
підходе тут мати хлопчика Жені:
Пам’ятаєш як клав йому драп у кишеню?
а потім із мене тягнув хабаря
а син у тюрмі! тож уплочено зря!
Хотів собі мати погони і зірки
Отримай прокльони і в черепі дірку
ну годі вже, люди, хорошого по трошку
кидайте-но йому камінь на бОшку!
пам’ятаеш у свят вечiр, коли радість повсюди
підійшов і сказав, “пройдьомте молодые люді”
захищав багатія, бив іноземця
навідувався в хату до малого підприємця
“діду микола, несіть пасатіжи!
спіймали того мусора, шо вкрав ваші лижі!
а ви, баба параско, несіть ножовку –
за ті лижи на п”ять років посадили вашого вовку!”
“пам’ятаєш як чечєни наїхали на тачках
а ви від них втікали, повзли на карачках
боялися, віддали їм Серьожу
сказали “ну а шо, мать, шо я бля можу”
коли ми до тебе й шли і просили про захист
ти посилав наз брудною лайкою на хуй
а як прийшли до бару, ваші п’яні уроди
потребували водку та гарячі бутерброди
ща я тобі я виверну наізнанку шлунок
щоб не забував за чий живеш рахунок
аж тут до мента дідо старий прорвався:
“він на вулиці ніколи зі мной не вітався
і за цю неповагу я хочу
пару раз йому плюнути в очі!”
відповідає старому людська юрма:
звиняйте, діду, очей вже нема
ну, як такий поворот,
то плюйте йому просто в рот
а тут приєдналась бабуся убога
давайте хлопці стєплером йому проб’ємо ноги
а якщо ніхто не проти я пропоную
скормити папугам відрізанного хуя”
по вулиці проносили стучали до вікон:
“ваші вже били? займай чергу за моїм чоловіком!”
баба сніжана кричить на бігу:
“зачекайте, в мене в дома ведро кип’ятку!
навіть сільска вчителька літератури
мента утрамбовує дрином з арматури:
не вбивайте його, помажте зельонкой!
почекайте поки мій павлік прийде з продльонки!”
діти несуть з дому цвяхи та штепсельні вилки
плюють у догін, знимають все на мобілки
прийшли воїни-ветерани афганістану:
“хлопці, тримайте. а я туто стану
розбігуся з гірки
і в прижку відіб”ю йому нирки”
мент плакав, вспоминав маму
тоді вже й пригласили служителя храма
священник явився, хоча і був піст
тоді-то в мента й побачили хвіст
а куди ж ми подінем цього стража порядку?
несіть його сюди, пійде гноєм на гряду
так от подох чи пішов із життя
мусор, або ж, по-вкраїнські, сміття.